ТОПІЛЬ, ПЕЛІ,
Топіль, пелі, ж. Водоворотъ. Розглянув, де найбільша топіль, вир і кинув, відвернувшися, в глубінь барилку. Гн. II. 25.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 274.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ТОПІЛЬКА, КИ, →← ТОНЯ, НІ,